Про результати зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Зеленським і лідерами Європи російські ЗМІ пишуть з зарозумілим викриттям. В «Парламентской газете» перший заступник голови комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров суворо заявляє, що «європейські політики поводилися у Вашингтоні «хитро» і за їхніми дифірамбами президенту США чітко проглядається бажання продавити його в питанні України». Парламентський чиновник відкрито попереджає: «Пропозиції Європи щодо українського врегулювання суперечать національним інтересам Росії». «Гарантії необхідні і Росії!» На відміну від керівництва США, пихатому чиновнику Джабарову як і раніше не подобається костюм Зеленського. «По-перше, впало в око, що Зеленський одягнувся не за протоколом, хоча його попереджали. Це свідчить, на мій погляд, про його неповажне ставлення і поведінку розпещеної дитини, яка вирішила будь-що-будь одягатися тільки так, як їй хочеться», - заявляє Джабаров «Парламентской газете». «По-друге, - суворо продовжує Джабаров, - можна констатувати, що європейці приїхали до Вашингтона не як зовнішні радники, а як одна зі сторін українського конфлікту. Вони поводяться обережно, хитро, співають дифірамби на адресу Трампа. Але чітко видно, як вони горять бажанням схилити його до того, щоб він відмовився від співпраці з Росією і створив проти нашої країни єдиний західний військовий табір». Джабаров особливо підкреслює, що «припинення вогню на руку тільки Зеленському і тим, хто його підтримує». «Зверніть увагу, знову піднімалося питання про гарантії безпеки для України. Але ніхто не говорить, що такі ж гарантії необхідні і Росії! Хто їх надасть? Це Європу взагалі не цікавить. Більш того, вони знову заявляють про те, що треба буде ввести європейські війська після завершення конфлікту на українську територію. Тобто знову намагаються використовувати розтерзану країну в своїх антиросійських інтересах», - сердиться парламентський чиновник. Він звертає увагу, що Дональд Трамп «проголошує головною метою в Україні укладення довгострокового миру» і це, виявляється, «те, про що Росія говорить давно і послідовно». «В цілому, на мій погляд, зараз ситуація виглядає так - пропозиції, які робить Європа щодо українського врегулювання, абсолютно точно суперечать національним інтересам Росії», - заявляє кремлівський парламентарій. А ще за кілька днів до цього, відразу після зустрічі Трампа з Путіним, Джабаров у тій же «Парламентской газете» заявляв, що «Європа точно прокинулася ошелешена - там готувалися до тривалого протистояння з нами, а зараз вони розуміють, що можуть запізнитися на поїзд, що йде до Росії, а Зеленський прокинувся і зовсім ошалілим». «Всі надії Зеленського, що за нього весь Захід буде боротися і воювати, зруйнувалися. Тепер їздити по світу і збирати гроші на режим у нього вже не вийде. Світ став іншим. Росія і США показали приклад, як можна, будучи потенційними противниками, співпрацювати на благо світу», - пафосно поспішив радіти Джабаров. «Наслідок обопільних поступок» Газета «Известия» мучиться питанням, «чи зможуть США змусити ЄС і Україну до угоди з Росією». «Політолог» Денис Денисов заявляє «Известиям», що «багато європейських країн вибудували свою політику на конструюванні образу ворога у вигляді Росії, за рахунок цього вони намагаються консолідувати власне населення і Європейський союз». «Якщо ми подивимося навіть на виборчі кампанії останніх років у ряді європейських країн, то в них обов'язково фігурували Україна і Росія, причому остання традиційно переважно в різко негативному форматі. Так що європейці самі себе загнали в подібний формат взаємин», - повчає Денисов. «Известия» додають, що «ЄС поступово нарощує свою роль у військовій допомозі Україні» в той час, як сама Україна «не припиняє спроб здійснювати диверсії під час переговорного процесу». Газета з полегшенням зітхає: «Саміт президентів Росії і США на Алясці 15 серпня став переломним моментом у процесі українського врегулювання - раніше тільки Москва наполягала на укладенні мирної угоди і вирішенні першопричин конфлікту, тепер таку ж позицію займають у США». Якийсь «доцент кафедри політичної теорії МДІМЗ МЗС РФ» Іван Лошкарьов заявляє «Известиям», що «зміна позиції Вашингтона - наслідок обопільних поступок сторін - зокрема, РФ погодилася з тим, що Україна повинна отримати гарантії безпеки з боку Заходу». «Американська сторона теж пішла на поступку і погодилася з тим, що немає необхідності форсувати перемир'я. Тим більше що такі спроби були в березні-квітні, і вони виявилися не дуже вдалими. Замість цього вирішено перейти відразу до мирної угоди, в якій будуть зафіксовані всі параметри. Якщо перемир'я - тимчасовий формат домовленості, де потім можна від чогось відмовитися, то тут вже так вчинити не вийде. Американцям це теж вигідніше», - повчає «експерт». Однак його оптимізм не настільки широкий: «Якщо Україна зобов'яжеться скасувати дискримінаційні закони щодо російської мови, то формально це доведеться робити у Верховній Раді, і українське керівництво завжди може сказати, що парламент не згоден. У минулі роки українська сторона неодноразово так робила, використовуючи особливості конституційного устрою». «Досягнення міцних мирних домовленостей щодо України тепер багато в чому залежить від позиції ЄС і України. Поки адміністрація Дональда Трампа докладає значних зусиль для врегулювання української кризи, ЄС і Україна фактично намагаються йому завадити», - сумно підсумовують «Известия». «Запекла боротьба за мир» Газета «Взгляд» з бравадою заявляє, що «Зеленський програв війну, але «битва за Берлін» – взяття Києва – ще попереду». «І тут Росія зробить ставку не на штурм, а на дипломатію. Тому що Київ – важливіший за будь-який Берлін. Його потрібно брати, але з урахуванням ролі і значущості – наполегливо, але ніжно», – заявляє прокремлівська газета. І роз'яснює свою глибоку думку: «Війна на два фронти – нова жорстока реальність для Києва. США під керівництвом Трампа стрімко перетворюються з союзника на загрозу. Останній візит Зеленського до Вашингтона лише показав, що Україна балансує на краю прірви, де військове протистояння з Росією ризикує змінитися дипломатичною поразкою руками Дональда Трампа. Головним завданням Зеленського і супроводжуючої його делегації європейських лідерів було аж ніяк не переконання Трампа. Аляскинська зустріч Путіна і Трампа задала занадто високу планку зближення. Спроба зірвати її новою суперечкою в Овальному кабінеті подарувала б американському президенту ідеальний привід для виходу з конфлікту – голосно грюкнувши дверима і звинувативши в провалі «клоуна-президента». Судячи з усього, цей розклад дохідливо пояснили Зеленському Стармер, Мерц і Макрон, спонукавши того зіграти підлесливість і покірність. З огляду на мінливий характер Трампа, Київ обрав іншу тактику: гальмувати динаміку переговорів, топлячи її в деталях. Замість виведення військ – пропорційний обмін територіями. Замість обмежень на озброєння – поставки американської зброї за європейський рахунок». «Росія вже виграла військову сутичку з НАТО, – самовпевнено заявляє «Взгляд». – Тепер вона вступила в ще більш запеклу сутичку за мир. Парадоксально, але територіальне питання для Москви – не самоціль, а інструмент. Повернення Донецької області важливе тактично: укріплення і логістика Слов'янська і Краматорська не повинні стати плацдармом для нових ударів ЗСУ. Але стратегічно Харків, Одеса, Дніпропетровськ значать для історичної Росії не менше, ніж Донбас. Їх контроль – ключ до безпеки і майбутньої перебудови України. Однак, після перемоги в Донбасі і на південному лівому березі Дніпра військовим шляхом, подальше просування Росії, судячи з усього, буде здійснюватися за допомогою дипломатії». І основні принципи цієї «дипломатії» «Взгляд» вже точно знає: «Стартовою точкою цієї дипломатичної гри стане усунення Зеленського від влади. Вимога щодо виведення українських військ з непідконтрольної Москві частини ДНР – найжорсткіша і принципова умова угоди. Добровільний відхід Києва стане вироком режиму Зеленського, остаточно девальвувавши його владу. Нові вибори, ймовірно, пройдуть без нього (наприклад, під гарантії його особистої безпеки і безбідного життя в США). Але ганебні умови миру і тотальна втома населення від війни позбавлять потенційного «президента реваншу» підтримки». Кремлівський «Взгляд» прискіпливий, але поблажливий: «Умовні Залужний і Порошенко в якості нових керівників України не підійдуть. Пошук прийнятної для всіх сторін кандидатури – окрема тема. Очевидно, що на зачищеному від політичних конкурентів полі таких зараз не знайти. Але після підписання капітуляції з'явиться якийсь український Хонеккер, головним завданням якого стане «перезапуск» України в нових історичних реаліях. З цього почнеться повільне, але незворотне входження перебудованої України в орбіту Росії». «Розуміючи, до чого все йде, офіційний Київ веде діалог з Трампом за принципом «так, але». Погоджується на все, але сипле зустрічними умовами. Тягне час в надії на ураган в США, землетрус в Азії або новий виток торгових воєн Трампа з Китаєм. І, треба сказати, що ця тактика не позбавлена сенсу. Американська політична повістка аж ніяк не обертається навколо України. Основний фокус – внутрішньополітична боротьба і протистояння з Китаєм. Якщо токсична українська тема не стане новим переможним кейсом для Трампа, який «зупинив шість воєн за шість місяців», він може втратити до неї будь-який інтерес. Що не змінить результату конфлікту, але підвищить витрати, в тому числі і для Москви», - твердить «Взгляд». «Зеленський програв війну, але «битва за Берлін» - взяття Києва - ще попереду. І тут Росія зробить ставку не на штурм, а на дипломатію. Тому що Київ – важливіший за будь-який Берлін. Його потрібно брати, але з урахуванням ролі і значущості – наполегливо, але ніжно», – підкреслює кремлівська газета. «Якщо зможуть запустити» Газета «Аргументи і факти» опублікувала фото української «ракети судного дня» під назвою «Фламінго», але відразу ж поспішає заспокоїти: «Нова «розробка» України знову не стає якоюсь надзброєю, а, скоріше, черговою ціллю, яка буде знову і знову знищуватися нашими засобами ППО». «Київ презентував чергову «власну» розробку - нову крилату ракету з гучною назвою «Фламінго». Ось тільки ситуація цікава - точно таку ж ракету презентувала британська компанія під час чергової виставки в Абу-Дабі. Військовий експерт, історик ППО Юрій Кнутов у розмові з «АіФ» зазначив, що, ймовірно, на фото і є британська ракета, а Київ знову намагається пустити пил в очі всьому світу і хоче зірвати мирні переговори», - заявляє газета. «На опублікованих кадрах в одному з цехів видно відразу дві ракети «Фламінго», причому в підписі йдеться, що це «українська розробка» з дальністю польоту 3 тис. км, яка випускається серійно. Більше даних не розкривається. Зате в Мережі швидко спливли дані про ракету FP-5, створену компанією Milanion Group і презентовану цього року на виставці IDEX в Абу-Дабі. При цьому, згідно з буклетом, який є у вільному доступі, і дальність польоту ракет збігається, і зовнішній вигляд. Також, якщо прийняти на віру, що перед нами британська розробка, можна дізнатися й інші вступні дані. Висота польоту цієї крилатої ракети становитиме до 5 км, максимальна швидкість - до 950 км/год, а розмах крила - 6 метрів. Вражає ще й стартова маса в шість тонн. Так що запускати таку бандуру можна тільки з землі. Ну і, очевидно, багато їх не збереш. За прогнозом з буклету, в місяць вийде збирати до 50 ракет», - переказує газета. «Військовий експерт» Кнутов упевнений, що ракету показали в ЗМІ спеціально - як «провокацію перед самітом Зеленського і керівників Європи з президентом США Дональдом Трампом». «Вони хочуть, щоб ми різко відреагували на ці новини і переговори зірвалися. А нова ракета стане показником того, що Київ готовий воювати далі і не здаватися», - запевняє Кнутов. Він сумнівається, що «Фламінго» - українська розробка: «Був же приклад з лазером з Великобританії. Тоді була новина, що Україна придумала лазер і показала буханку з прожектором. У цей же час британці повідомили про випробування лазера в Шотландії. Я ще тоді припустив, що насправді лазер був випробуваний в Україні. Тут може бути аналогічна ситуація - Лондон розробив, передав технології, а Київ займеться складанням». Не подобаються «експерту» і характеристики нової української ракети: «Розмах крила в шість метрів - це дуже багато. І вона буде або дуже дорога через необхідну кількість композитів на корпус, або, якщо її будуть робити зі звичайних матеріалів, то вона буде дуже добре помітна, а це дозволить її виявляти заздалегідь і вражати комплексами С-400, С-300В4, С-350 «Витязь» і «Панцир». «Так що, виходить, що нова «розробка» України знову не стає якоюсь надзброєю, а, скоріше, черговою ціллю, яка буде знову і знову знищуватися нашими засобами ППО. Ну це, звичайно, якщо її ще зможуть запустити», - з бравадою підсумовує «експерт». Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»
